Тема заняття:

Мета заняття: (навчальна, розвивальна, виховна)

Тип заняття: (засвоєння нових знань, умінь та навичок; формування практичних умінь та навичок; застосування вмінь та навичок; узагальнення; комбінований)

Вид заняття:

Форма заняття:

Обладнання: таблиці, плакати, посібники, схеми, моделі, роздатковий матеріал, демонстраційний матеріал, діаграми, література тощо.

Хід заняття :

І. Вступна частина

- повідомлення теми та мети заняття, очікувальних результатів;

- актуалізація опорних знань;

- мотивація навчальної діяльності гуртківців

ІІ. Основна частина

- висвітлення керівником матеріалу нової теми;

- залучення учнів до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота;

- підведення гуртківців до узагальнень, висновків.

ІІІ. Заключна частина

- обґрунтування гуртківцями можливості використання отримання знань, умінь, навичок;

- загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;

- повідомлення завдань на наступне заняття (якщо є);

- рекомендована література (якщо є).

Коментарі до кожного пункту схеми, які повинні бути відображені

при плануванні, оформленні конспекту та проведенні заняття.

Тема заняття. Формулювання теми має стосуватися фактичного матеріалу заняття, викликати інтерес до почутого. Тема яка пропонується вихованцям може відрізнятися від теми, записаної  в плані за стилем (художній-діловий). Тема повинна чітко, лаконічно, емоційно виражати стислий зміст заняття.

Мета заняття. – основа ефективної діяльності педагога та учнів, що визначає характер їх взаємодії.Вона реалізується в спільній діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу. В меті заняття формулюється результат, до якого повинні прагнути учасники навчального процесу, і якщо вона визначена нечітко, чи педагог погано уявляє собі шляхи та способи її досягнення, ефективності заняття важко досягти.

     Перш ніж сформулювати триєдину мету заняття педагог повинен знайти відповіді на питання:

- чого має навчити це заняття?

- як допоможе навчальний матеріал в розвитку вмінь та навичок вихованців?

- як вплине на погляди, переконання, почуття, над чим примусить замислитися?

- яке значення цього заняття в загальному процесі освіти і виховання?

Мета заняття: навчальна, розвиваюча, виховна.

Навчальна мета (навчити, познайомити) – передбачає формування практичної діяльності, уміння аналізувати, спостерігати. Спрямована на активізацію уяви та фантазії.

Типові формулювання:

- навчити, дати уявлення, прояснити, учити, розповісти, розкрити …

- познайомити з інформацією, умовами тощо…

- проконтролювати засвоєння певних вмінь та навичок, вивчених на попередніх заняттях…

- сформувати (закріпити) певні навички та вміння … по даному матеріалу (на матеріалі цього заняття)

- розширити або поглибити (збагатити) знання.

- узагальнити знання, одержувані з різних джерел ( в тому числі самостійно)…

Розвиваюча мета (розвинути) – спрямована на розвиток творчого потенціалу.

Типові формулювання :

- розвинути (розкрити)

- розвивати почуття (кольору, світу …)

- формувати практичні навички та вміння…

- удосконалювати вміння та навички…

- забезпечити в ході заняття (розвиток мови учнів, поповнення словникового запасу, оволодіння…)

- Виховна мета (виховати) – спрямована на виховання загальнолюдських цінностей, нових ідей та образів.

Типові формулювання:

- виховувати почуття …

- прищеплювати…

- сприяти в ході заняття вихованню певних якостей (понять)

- для рішення завдань  (естетичного, морального, духовного…) виховання…

- з метою рішення завдань (громадського…) виховання…

- викликати інтерес до інформації, людей, умов взаємодії…

- залучити, заохотити, зміцнити інтерес…

- викликати неприйняття…

Типи занять

У центрі уваги позашкільної освіти стоїть особистість дитини з її потребами і інтересами. Тому, краще за все вирішує проблему проведення заняття особистісноорієнтований підход.

Заняття в гуртку є є особистісноорієнтованим, спрямовані на покращення якості дитячого життя на основі творчості вихованців і педагогів, принципів самореалізації, максимального збільшення соціального досвіду дитини;  духовної єдності особистості і колективу у спільній цікавій діяльності і відпочинку.

В позашкільній педагогіці використовують як шкільні типи занять та їх форми такі нетрадиційні.

Кожне заняття має свою структуру. Тип заняття визначається наявністю та послідовністю структурних частин. Тип – це орієнтир, спрямованість, характеристика, обличчя.

Класифікація типів занять

- заняття засвоєння нового матеріалу (нових знань, умінь, навичок)

- формування практичних умінь та навичок;

- застосування вмінь та навичок;

- узагальнення;

- контрольне (підсумкове);

- комбіноване.

Форми організації занять

Форми організації навчання – зовнішнє вираження узгодженої діяльності педагога та вихованців, яка здійснюється в певному режимі та по порядку.

Форми організації занять в позашкільній роботі :

- групові: ведеться робота з усією групою, викладається загальний матеріал. В межах групи можливо виділяти підгрупи.

- індивідуальні: передбачено роботу з дітьми, які виявили особливі здібності, які претендують на роль солістів, виконавців головних ролей.

Види занять :

- ділова гра, змагання, театралізоване заняття, взаємо навчання вихованців, залік, творчий звіт, конкурс, рольова гра, концерт, конференція, семінар, екскурсія, салон, мандрівка, імпровізація тощо.

Обладнання:

- посібники, газети, журнали, документи тощо;

- дидактичні матеріали, наочний матеріал (схеми, моделі, плакати тощо);

- відеофільми, комп’ютерні диски, аудіо матеріали.

Обладнання повинне відповідати вимогам часу.

Очікувальний результат – які завдання мають бути вирішені, чого повинні навчитися вихованці.

Хід заняття (структура заняття)

Структура – поєднання, взаємозв’язок елементів і частин заняття.

Структура залежить від типу заняття.

В структурі заняття можна виділити дві частини : постійну (загальну), змінювану.

І. Вступна частина .

Організаційний момент – перевірте готовність дітей до уроку, підтримуйте порядок і дисципліну протягом усього заняття.

Повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів.

Тема, мета заняття повинні оголошуватися обов’язково , назва теми, мета, завдання мають бути адаптованим до сприйняття дітей.

- поясніть важливість теми;

- зробіть мету заняття метою вихованців;

- формуйте мету, орієнтуючись на потреби та інтереси вихованців;

- формулюйте конкретні навчальні завдання, якими повинні оволодіти учні;

- нагадайте тему, мету і завдання протягом заняття;

- концентруйтесь на знаннях і уміннях, що відповідають інтересам і потребам вихованців:

ІІ.Основна частина

- перевірка в дітей знань та вмінь, які вони вже мають для підготовки до вивчення нової теми;

- висвітлення керівником матеріалу нової теми (ознайомлення з новими знаннями та вміннями , показ зразка формування);

- оволодіння вихованцями новими теоретичними та практичними знаннями  (вправи на освоєння нових знань, умінь, навичок за зразком);

- залучення вихованців до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота  (перенос засвоєних знань, умінь, навичок у подібну ситуацію, завдання творчого характеру);

Засвоєння нових навчальних компетентностей:

- нові поняття, терміни, способи їх засвоєння;

- визначення пізнавальних навчальних задач заняття (про що діти повинні дізнатись і що засвоїти);

- самостійна робота та її зміст;

- проблемні та інформаційні питання;

- варіанти вирішення проблеми;

- варіанти закріплення вивченого матеріалу.

Формування навчальних способів діяльності:

- конкретні вміння й навички для відпрацювання;

- види самостійних робіт і вправ;

- способи «зворотного» зв’язку з вихованцями.

ІІІ.Заключна частина (підведення підсумків заняття)

- обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок;

- загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;

- повідомлення завдань на наступне заняття (якщо є);

- рекомендована література (якщо є).